План тижня математики

	Назва заходу	Клас	Відповідальний
Понеділок	Математична гра «Найрозумніший»	8-б
	Інтелектуально – розважальна гра «Що? Де? Коли?»	5-а
Вівторок	Гра « О, щасливчик!»	7
Середа	Конкурс – гра «Найрозумніший»	4-а, 4-б
	Конкурс «Година веселої математики»	6-б
	Вікторина	5-б
	Змагання «Битва велетнів»	8-а
Четвер	Математичний атракціон	6-а
	Математичний турнір	9-а
	Захист учнівських проектів «Перетворення фігур навколо нас»	9-б
П’ятниця	Вікторина	6-а
	Математичний атракціон	5-б
	Проект з математики «Давня Греція та її видатні математики»	10-11
Протягом тижня	Виставка творчих робіт учнів «Якщо тобі цікава математика»	5-б, 6-а

Проблемний підхід до навчання математики

                          Мета школи  - привчити до життя,

                                розуміти його,  знайти в ньому своє місце.

                                            Для цього слід розвивати самостійність дитини

(Софія Русова)

На початку третього тисячоліття поглиблюються та прискорюються загальноосвітні, соціально-економічні, політичні, соціокультурні процеси, які визначають розвиток людства на сучасному етапі його життєдіяльності.

Школа має стати центром моделювання майбутнього, його випереджального відображення і, відразу, конструктивного педагогічного осмислення та освоєння, методичного опрацювання, впровадження в навчально-виховний процес. Завдяки цьому школа зможе спромогтися кардинально посилити життєву затребуваність змісту освіти.

В сучасних умовах, учень потребуватиме не величезного обсягу знань та інформації, а «вічних істин», вміння самостійно оновлювати та розширювати свій культурний та життєвий досвід (шукати та користуватися необхідною інформацією, здійснювати самоосвіту, навчатися протягом усього життя). Учню необхідні не знання про певні види діяльності, а володіння цими видами діяльності, здатність та готовність успішно використовувати їх у власному житті, удосконалювати у процесі застосування, оволодівати суміжними видами діяльності тощо.

Головним завданням школи є підготувати компетентного випускника до майбутнього життя, навчити застосовувати свої знання в житті, знаходити вирішення проблеми, вихід із будь-якої ситуації. Якщо учні навчаться вирішувати проблеми в шкільному віці, ці вміння стануть в нагоді і в дорослому житті. Саме на уроках учні не просто отримують знання, а вчаться їх знаходити і застосовувати.

Одним із способів реалізації такого завдання є, на мою думку, проблемний підхід при вивченні математики, який дає можливість  формувати в учнів самостійне й творче мислення, підготувати їх до активної суспільно корисної праці.

На мою думку, одним з найефективніших засобів активізації пізнавальної діяльності учнів є проблемний підхід до навчання, який сприяє інтелектуальному розвитку учнів і водночас формує їхній світогляд, моральні, емоційні та інші риси особистості.

Усвідомлення проблеми відбувається в проблемній ситуації і залежить від рівня знань, спрямованості пізнавальних інтересів учня.

Те, що є проблемним для одного, може не бути проблемним для іншого. Кожна людина бачить тим більше нерозв’язаних проблем, чим ширше коло її знань. Уміння побачити проблему  - функція знання.

Отже, проблемна ситуація характеризує певний психічний стан учня, що виникає під час виконання завдання і допомагає йому усвідомити суперечність між необхідністю виконати завдання і неможливістю здійснити це за допомогою наявних знань. Усвідомивши суперечність, учень відчуває потребу відкрити нові знання про предмет, спосіб чи умови виконання дій.

В основу створення проблемних ситуацій ставлю такі умови.

1)    наявність діалектичних суперечностей в змісті матеріалу, що вивчається;

2) достатність знань і вмінь учнів для розкриття наявних суперечностей (потрібно, щоб учні були готові сприйняти проблемну ситуацію й розв’язати навчальну проблему);

3)    значущість інформації, яку можна дістати, розв’язавши проблему;

4)    наявність в учнів пізнавальної потреби й пізнавальної активності.

       Створювати  проблемні ситуації істотно допомагають так звані проблемні запитання. Від звичайних вони відрізняються тим, що їх змісту властива суперечність і минулим досвідом учні не підготовлені, щоб відповісти на них. У спеціально створеній навчальній ситуації суперечності в змісті такого запитання стають суперечностями в свідомості учнів і переростають у проблемну ситуацію.

        Важливе питання про зв'язок  понять «задача» і «навчальна проблема». У навчальну проблему трансформується не кожна задача, а лише та, для розв’язання якої учням потрібні нові знання, причому засвоюються ці знання саме в процесі роботи над задачею. (додаток 1)

       Для того, щоб на уроках математики  ефективно активізувати розумову діяльність учнів за допомогою проблемних ситуацій, потрібно з’ясувати особливості проблемного підходу до навчання математики, проаналізувати основні типи ситуацій та способи їх створення.