БИТВА ВЕЛЕТНІВ

Змагання  для учнів 8 класу

Правила гри

У розумовому поєдинку один бо­гатир — розумник, змагається проти десяти супротивників. Учень виходить на змагання за власним бажанням або на запро­шення ведучого. Десяток гравців також обирається із глядачів, присутніх у залі.

Знаряддя бою: аркуш, ручка, знання та кмітливість.

Обладнання: плакати із завданнями, призи. Стіни класу прикрашені картинами із зображенням бога­тирів, приказками про богатирів та їхню силу. Виставка книг.

Визначення переможців. Розумо­вий велетень дає свою відповідь.       Відповіді дають і десятеро при­сутніх на сцені. Якщо відповідь велетня правильна, то він отри­мує таку кількість балів, що до­рівнює кількості глядачів у ко­манді, які не знали правильної відповіді. Якщо велетень не знає відповіді, то від кількості набра­них ним балів віднімається кіль-

кість правильних відповідей ко­манди. Дається три спроби. Якщо кількість балів стає від'ємною, то битва припиняється і на змагання викликаються наступний боєць і наступний десяток його супро­тивників. Бали отримує лише бо­гатир. Для більшої об'єктивності десяток супротивників можна не міняти.

Наприкінці всіх турів на сцену викликаються три богатирі — ті з велетнів, які набрали під час змагань найбільшу кількість ба­лів, їм пропонується позмагатися один проти одного.

Для організації змагань оби­рається комісія, яка констатує успіхи кожного гравця, офор­млює таблицю досягнень бога­тирів (прізвище та кількість на­браних балів).

Вести захід доцільно вчителю, щоб відразу й коментувати пра­вильність наданих відповідей.

Усі паузи на роздуми для гравців та організаційні (оцінювання правильності відповідей десятка, підрахунок набраних балів) є му­зичними, під час них лунають пісні «Богатьірская наша силуш-ка». «Зй, ухнем».

ПРОВЕДЕННЯ ГРИ

Ведучий. Богатирі завжди були на доброму рахунку в нашого на-

роду. Вони столітні дуби з ко-ріням вивертали, з Кривдою билися, Русь від ворогів борони­ли. Не лише силою славилися бо­гатирі, а ще й розумом та хит­рістю. Ми ж сьогодні відшукаємо справжніх богатирів у нашій шко­лі. Та ми не примушуватимемо їх підіймати коня богатирського чи кидати булаву, а перевіримо на­явність у них такої чесноти, як розум та кмітливість, оберемо бо­гатирів — інтелектуалів, справж­ніх знавців математики та її історії. Сьогодні на нашому святі кожен має шанс перевірити свій інтелект у розумовому поєдинку: один розумник проти десяти учнів. Хто ж із вас найсміливі-ший? Хто певний своїх знань і зможе довести глядачам, що він справжній знавець математики, богатир-інтелектуал? Привітаймо ж його оплесками.

Супротивники ще навіть і не підозрюють, що вони будуть зма­гатися з цим кандидатом за по­чесне звання богатиря. А ми їх за­раз знайдемо. Перевірте свої ки­шені. Чи знайшовся там хоча б один предмет чотирикутної фор­ми? Запрошуємо вас на сцену. (Гравці займають місця на сцені: команда напроти одного).

Отже, супротивники визначили­ся. Зараз вони зійдуться в чесно­му інтелектуальному бою. А ми хочемо попередити, що в богати­ря, для того щоб довести велич свого розуму, є три спроби, кіль­кість яких може раптово зменши­тися, якщо він відразу дає непра­вильну відповідь (пояснюються правила підрахунку балів).

Отже, поєдинок 1 «Геометричний»

Перша спроба. Серед наступних одиниць оберіть ту, яка не є оди­ницею довжини

1) фунт; 2); фут; 3) льє; 4) сажень; 5) миля; 6) стадій.

Відповідь. Фунт.

Друга спроба. Хто є автором «На­чал», на основі яких і досі уклада­ються підручники з геометрії?

Відповідь. Евклід.

Третя спроба. Усі циркові арени круглі. Але в будь-якій країні вони мають ще й однаковий діа­метр. Назвіть величину діаметра циркової арени.

Відповідь. 1 3 м.

Поєдинок 2 «Алгебраїчний» Перша спроба. Відгадайте загадку.

Нам задано домашнє завдання. Шукають друзі, і шукаю я. Василь пішов відразу в поле, Лопату взяв, копає кволо. Іван сказав: «Частину слова я відшукаю швидко знову». А я розв'язую рівняння Відшукую його старанно.

Відповідь. Корінь.

Друга спроба. Яку властивість рів­нянь раніше називали словом «аль-джебр»?

Відповідь. Перенесення доданка з однієї частини рівняння в іншу.

Третя спроба. Яку формулу ско­роченого множення можна довес­ти таким геометричним спосо­бом?

а                               Ь

Відповідь. Формула квадрата суми.

Поєдинок 3. «Біографічний»

Спроба перша. Хто з цих учених є українським математиком?

1)   Евклід;

2)   Микола Іванович Лобачев­ський;

3)   Рене Декарт;

4)   Михайло Пилипович Кравчук.

Відповідь. Михайло Пилипович Кравчук.

Спроба друга. За п'ятьма фактами з біографії вченого назвіть його прізвище.

1.   Він увів у математику поняття змінної величини.

2.   Аристократи-театрали проси­ли французького короля нагоро­дити цього вченого, який першим запропонував нумерацію крісел за рядами й місцями. Але король відмовив, бо дати нагороду філо­софу не вважав за можливе.

3.   Останнім його творінням була п'єса у віршах, написана в Сток­гольмі. Він приїхав сюди на за­прошення шведської королеви, але не витримав суворого північ­ного клімату, отримав запалення легенів, від чого й помер.

4.   За ідею про всемогутність ро­зуму переслідувався католицькою церквою. Найвідоміший філо­софський твір ученого — «Мірку­вання про метод».

5. Він збагатив арсенал матема­тиків системою координат, яку ми зараз називаємо його ім'ям.

Відповідь. Рене Декарт.

Спроба третя. Розташуйте прізви­ща цих математиків у хроноло­гічному порядку: до уваги брати роки життя вчених. (Демонстру­ються портрети математиків з указаними прізвищами.)

Піфагор, Вієт, Лобачевський, Де­карт, Евклід.

Відповідь. Піфагор, Евклід, Вієт, Декарт, Лобачевський.

Поєдинок 4. «Загадковий»

Гравцям потрібно відгадати мате­матичні загадки.

Спроба перша

Кола торкається вона, Спільна точка в них — одна І пряму таку ми звично Називаємо... (дотична)

Спроба друга

Вони для виразів багато важать, Турботливо обнімуть, як дружки, Порядок дій нам впевнено укажуть. Ти, певне, здогадався? Це... (дужки)

Спроба третя

У чисел цих, друзі, є два дільники. Так, два. І ні менше, ні більше. Ми їх використовуємо залюбки, Ти назву згадай їхню швидше. (Прості)

Поєдинок 5. «Асоціативний»

Ведучий. У цьому світі можна побачити багато спільного: чи змальовуємо ми його мовою ма­тематики, чи поетично, чи філо­софськи. Багато властивостей на­вколишнього світу виражено у фольклорі. Вам потрібно знайти до кожного з наступних запропо­нованих фольклорних висловів математичний аналог. Напри­клад, для російської приказки «Что в лоб, что по лбу» матема­тичним аналогом може виявитися переставна властивість додавання (або множення). Дійсно, чи а+Ь, чи Ь+а.

Спроба перша

Вода від одного бере, а другому дає.

Відповідь. Перенесення доданків в іншу частину рівняння або по­зичання одиниці під час відні­мання дробу від цілого, під час віднімання натуральних чисел.

Спроба друга

Люди з людьми, гори з горами.

Відповідь. Зведення подібних доданків.

Спроба третя

Ні риба ні м'ясо.

Відповідь. Число нуль (ні додат­ний, ні від'ємний) або число 1 (ні просте, ні складене).

Поєдинок 6. «Інтуїтивний»

Запитання, які будуть задані грав­цям у цьому поєдинку, вимагають не стільки знань, скільки інтуїції. Не бійтеся висловлювати най-сміливіші припущення, може, :аме вони виявляться правильни­ми. Зважаючи на те, що відповідь може бути дуже несподіваною, кількість спроб у цьому поєдинку збільшується на одну.

Спроба перша. Учитель Софії Ковалевської Карл Вейєрштрасс не дозволяв літографувати (друкува­ти) свої лекції, їх можна було тільки писати від руки. Чому?

Відповідь. Він не виносив запаху друкарської фарби.

Спроба друга. Відомо, що Ніколо Тарталья, один із першовідкривачів формули для знаходження коренів кубічного рівняння, був змушений через бідність піти зі школи, вивчивши абетку тільки до букви К. Потім він самостійно опановував грамоту. Паперу в нього, звичайно, не було. Але він знайшов місце, де йому ніхто не заважав і, головне, де вдосталь було матеріалу, на якому можна писати та обчислювати. Що це за місце?

Відповідь. Він писав на надгроб­ках на цвинтарі.

Спроба третя. Ми й досі пиша­ємося тим, що Безу мужньо прий­няв іспит у двох своїх учнів, нази­ваючи цей учинок прикладом лю­дяності. Чому ж звичайний іспит перетворився в таке випробуван­ня для математика?

Відповідь. Учні хворіли на віспу, а сам Безу на неї ще не хворів, але все ж таки поїхав додому до учнів і прийняв іспит, хоча міг захво­ріти й померти.

Спроба четверта. На лекцію Че-бишова про використання ма­тематики в кравецькій справі зібралося чимало народу: відомі кравці, дизайнери одягу та багато інших. Математик розпочав лек-

цію традиційною фразою: «Нехай тіло людини — це куля». Чим скінчилася ця лекція?

Відповідь. Глядачі дружно встали й залишили свої місця, лектор продовжувати читати в порожній залі.

Поєдинок 7. «Міжпредметний»

Наводяться відомості про певну ге­ометричну фігуру, її застосування в найрізноманітніших галузях. Зав­дання: назвати, що це за фігура.

Спроба перша. У географії цією фігурою на карті позначають зо­лото; вона присутня на державно­му прапорі Японії; архітектурна споруда такої форми носить назву «ротонда»; таку форму мали індійські храми, присвячені богу вітру, здатному віяти в усіх на­прямках; форму цієї фігури ма­ють вікна апаратів водного та по­вітряного транспорту.

Відповідь. Круг.

Спроба друга. Цією фігурою по­значається кнопка «Стоп», на картах нею означено родовища кам'яного та бурого вугілля, спосіб вишикування піхотинців у цій формі називається каре, італійські равіолі також зліплено у вигляді цієї фігури.

Відповідь. Квадрат.

Спроба третя. У писанкарстві ця фігура символізує вогонь, на гео­графічних картах нею позначено родовища нафти, вона намальо- ' вана на кнопці «Пуск» магніто­фона, у формі цієї фігури викла­дають шари перед початком гри в більярд.

Відповідь. Трикутник.

Ведучий. Що ж, підіб'ємо по­передні підсумки.

Оберемо трьох богатирів серед усіх, хто витримав сьогодні поєдинок один проти десяти та набрав найбільшу кількість балів, і пропонуємо їм узяти участь у поєдинку один на один. Цей

поєдинок допоможе визначити найсильнішого інтелектуала.

Завдання 1. «Відшукай слово»

На плакаті написані, на перший погляд, випадкові літери. Та якщо придивитися уважніше, то можна прочитати слова, пов'язані з математикою — назви геомет­ричних фігур, алгебраїчні термі­ни, числа, одиниці вимірювання тощо. Ваше завдання — знайти за хвилину якнайбільше таких слів. Читати можна як зліва направо, так і навпаки, зверху вниз, і на­впаки, і навіть по діагоналі. Із літер, які залишилися, складіть назву геометричної фігури.

г	Е	о	м	е	т	р	і	я
р	П	ь	А	а	К	ч	о	т
А	Р	л	С	и	Н	У	с	я
м	Я	о	ш	м	г	о	к	л
Ц	Е	н	т	Р	т	е	м	У
У	К	и	А	д	р	о	X	К
м	Р	д	Б	м	0	р	т	0
І	У	о	У	и	У	н	т	л
с	Г	К	К	ч	и	С	л	о

Тут заховалися слова: кут, градус, сто, геометрія, хорда, синус, мас­штаб, центр, сума, один, число, круг, коло, ромб, точка, куб, куля, грам, ноль, сім, метр.

Відповідь. Із «зайвих» букв (виді­лено сірим) утворюємо слово «прямокутник». Якщо жоден за визначений час не впорався повністю із завданням, перемагає той, хто знайшов якнайбільше математичних слів (набрана кіль­кість балів дорівнює кількості знайдених слів).